У Мистецькому Арсеналі 23 лютого покажуть короткометражні фільми "Кров" та "Мужицький ангел. Різдвяна Історія". Це перші дві частини кінопроекту "Моє дитинство" молодого українського режисера Ірини Правило.
У першій частині режисер екранізувала новелу грузинського письменника Нодара Думбадзе "Кров". Ірина Правило знімала її ще 2010-го року. Головний герой фільму "Кров" одинадцятирічний хлопчик Нодар, втрачає батьків і постає перед вибором – жити з бабусею (матір'ю мами) або з дідусем (батьком тата).
Друга історія - екранізація дитячого оповідання Степана Васильченка "Мужицький ангел". Починає і завершує короткометражку мальована анімація - легенда про самого ангела. У центрі сюжету "Мужицький ангел"- як шестирічний хлопчик Іванко зустрічає карпатське Різдво. Вони живуть вдвох з мамою (батька вбили на війні). І понад усе на світі Іванко мріє, щоб на Святвечір до куті був мед. Горнятко солодкого він просить в ікони "Мужицького ангела".
"За задумом усіх трьох частин - ми знімаємо у селищах з людьми, які в них живуть і є носіями цих традицій, - каже режисер стрічки Ірина Правило. - Так це було в Грузії, і так само в Україні. Ми поїхали в село Нижній Березів, що в передгір'ї Карпат, коли знімали стрічку "Мужицький ангел. Різдвяна Історія". Розказали селянам про свій задум, а вони нам: "Так, завтра у вас буде кастинг в дитячому садку". Наступного дня привели дітей різного віку, навіть 10-річних. Анатольку (виконавця головної ролі у короткометражці - Gazeta.ua) відразу запримітила. Руденький хлопчик і вік підходящий - 6 років".
На головну роль у фільмі було 12 претендентів серед місцевих дітлахів. "Я доручила зіграти шматок, де мама приходить додому і приносить горнятко - Іванко бачить що то не мед і каже: "Мабуть Бог не чув того як я просив, щоб до куті був мед. Не хочеться мені і в церкву ходити". Пам'ятаю, коли Толя дійшов до цієї мізансцени - каже усі слова, крім фрази про церкву. Я до нього підбігаю, думаю, може забула дитина слова. А він дивиться на мене: "Я не можу ці слова сказати". І я зрозуміла, що це вже шестирічним він свідомий цього і це є частиною його щастя. Толя розплакався... Тато каже: "Давайте мені сценарій. Ми завтра ще будемо пробуватися. У вас же завтра ще буде кастинг?". Наступного дня прийшли з мамою. Запропонувала Лілі також спробувати. Отже, у фільмі знімали його з мамою".
"Коли шукаю дитячі оповідання, то попадаються просто твори з дитячими героями, приміром як з Чіполіно. А історію, де дитина була б героєм, важко знайти. Можливо, третій фільм буде про хлопчика старшого, якому вже 13-14 років" - додає режисер Ірина Правило.
На показ фільму, який відбудеться 23 лютого о 17:30, необхідно зареєструватися. Інформація на сайті.
